
Олександр МОТИЛЬ
Професор політичних наук Ратґерського університету в Ньюарку, Нью-Джерсі (США)
Олег Проценко написав добре досліджену, багатошарову та неупереджену історію однієї з найцікавіших, хоча й недостатньо відомих постатей України – Івана Вовчука. Але автор зробив набагато більше, ніж просто створив надзвичайно читабельну історичну розповідь про одну людину. Він вбудував біографію Вовчука в детальні історії України ХХ століття, організованого націоналістичного руху та української діаспори. У результаті, ми приходимо до оцінки внеску Вовчука в українську історію, а також багатьох великих і малих шляхів, якими мінливі контексти і незмінні складнощі впливали на його життя та дії. Це вже чимале досягнення.

Борис ЛОЖКІН
Віцепрезидент Всесвітнього Єврейського Конгресу, Президент Єврейської конфедерації України
Про Федора Вовка мені відомо давно. 2019 року за проєктом Єврейської конфедерації України «Праведники мого міста» у Нікополі його ім’ям було названо вулицю. Але діяльність Федора Івановича у підпіллі та на еміграції мало відома широкому загалу. Заступник Бандери, соратник Шухевича і при цьому рятівник євреїв – руйнуюче поєднання для радянського міфу про «націоналістів-антисемітів». Тож ця перша його біографія має важливе значення.

Володимир ВʼЯТРОВИЧ
Дослідник історії визвольного руху
Ця біографія Івана Вовчука – можливість не лише дізнатися про життя одного з діячів українського націоналістичного руху, а й краще зрозуміти історію минулого століття. Він жив у часи Російської імперії, Української революції 1917–1921, становлення комуністичного тоталітарного режиму, Другої світової війни та глобального протистояння між Заходом і СРСР після її завершення. Вражаючою є географія його діяльності: південний схід України та її захід, Німеччина та США. Його життєпис – переконливе спростування численних стереотипів про наше минуле: «східняк», націоналіст, член ОУН, соратник Бандери, Праведник народів світу, один із двигунів громадського життя українців у США.


.png)